Форум Бориспільців

| Зарегистрирован: 22.08.2008 Сообщения: 110

1 вересня – свято всіх школярів, першачків, студентів та вчителів.
І далі б, знову розповідати про натхненну та кропітку працю, про добре та вічне, та зацікавив нас інший факт, а саме – історія свята. Хто, коли й чому його вигадав. І взагалі, чого до школи потрібно йти саме в вересні і саме 1-го.
І що знають про то бориспільці?
Олексій, працівник будівельної фірми
Я точно не пам’ятаю, але як на мене, до цього причетні чи то Римляни чи то Греки, вони засідали на своїх чи то вчених чи то політичних радах. Влітку, коли сонце починало припікати і було аж надто спекотно, вони не могли проводити свої засідання і розбігались на канікули. Відповідно, коли спека спадала – вони збирались знову. Думаю, ще це якраз і був перший день осені.
Євгенія, студентка
Я вважаю, що 1 вересня було обрано початком навчання через нашу православну культуру. Це дата першого звернення Христа з проповіддю, і, наскільки я знаю, день Наума, який є покровителем знань і учнів. До того ж, до осені закінчуються жнива і, теоретично, людина має трохи більше часу. Особливо це зручно для сільської місцевості. Також, в цей день відбулося багато історичних подій, які так чи інакше пов’язані з освітою. І радянська влада мала цей день якось відзначити - вона вибрала його початком навчання.
Сторінки історії говорять, що в сиву, біблійну давнину, 1 вересня було днем жнив в стародавній Іудеї. На Русі ж перший день осені був ще початком нового року. Щоправда, одразу ж після початку 1699 року, а точніше за 4 місяці, Петро І підписав указ про святкування Нового Року 1 січня. Таким чином імперія отримала свято, яке підпорядковувалось західному літочисленню, а саме від Різдва Христова. А історія – найкоротший рік.
Тепер повернемось до дня знань. Святу, як такому, не так-то й багато років. Тобто офіційності та державності воно набрало на основі указів Президіуму Верховної Ради СРСР від 1.10.80 та від 1.11.88 років.
Але це те, що стосується святкувань, а тепер повернемось до дати. Її релігійне коріння бере свій початок ще з далекого XV століття, і спирається на вчення візантійських богословів. Вони святкували початок нового року, так як вважали, що Бог взявся за створення світу саме 1 вересня. А отже і початок відліку часу. До того ж, мало це свято і прихований сенс, адже це період завершення польових робіт. Приводом впровадження цього вчення став шлюб князя Івана ІІІ в 1492 році. Його обраницею стала остання візантійська принцеса. Разом з нею на слов’янські землі прийшла ще одна візантійська традиція.
Навіть після зміни дати святкування церковний та сільськогосподарський календар не змінились. Початок осені був не випадково обраним стартом нового навчального року, так як більшість дітей працювали разом з батьками на полях, і побачити їх на шкільних лавках раніше було просто не реально. Та, часто, навіть цей термін початку занять у школах не завжди дотримувався. У тих закладах, що навчали лише грамоті заняття взагалі починали в грудні.
Після встановлення влади СРСР, всілякими постановами намагалися регламентувати початок нового року, але до середини 30-х років їм те не вдавалось зробити.
Лише в 1935 році, 3 вересня, було затверджено єдиний початок занять в школі – а саме перший день осені – 1 вересня.
Тоня ТУМАНОВА
„ТС”