Форум Бориспільців

| Зарегистрирован: 22.08.2008 Сообщения: 110

Давно колись склалось повір'я, що з прийомною дитиною в дім входить щастя. А потім з'явилась складна наука про гени та спадковість...але від того тепла у людських серцях не поменшало. Стало одним чинником відповідальності більше - а чи під силу мені буде нести цю ношу, а чи зможу я впоратися з якимись складними проявами характеру дитини? Любов до прийомних дітей має якусь особливу консистенцію - це підвищені, загострені почуття. Для когось це порятунок від самотності - знайти рідну душу в дитині, для когось поклик душі - ростити і виховувати і випускати у світ людей, які навчилися любити, у яких є до кого повернутися і, поправу, назвати мамою та татом.
Та, на жаль, лишаються й ті, хто не гіден священного слова "батьки". Сашка, якому заледве виповнилось 1,5 місяця привезли в інфекційне відділення. Його історія розпочалася з повідомлення про те, що вже третій день на станції пиячить компанія чоловіків і чути плач немовляти. Люди вмовляли «мамуню», яка знаходилась там разом з дитиною, піти додому, але вона того не чула, або не хотіла чути. Коли дитина затихла – люди звернулися до ЦРЛ по допомогу. Рятувати маля виїхали: заступник головного лікаря по дитинству – Марія Кирилюк та начальник кримінальної міліції у справах дітей – Андрій Хіміч. Хлопчика забрали від горе-мамусі у досить-таки важкому стані. Він був крихітним, не мав достатньої ваги на свій вік. Тепер його чекає нова дружна сім'я. Забрати його додому приїхали мама та старший братик. А до того, маленький Сашко лежав собі в палаті сам, за ним наглядали медичні працівники. За 2 місяці до нього не просто звикли, а прикипіли душею, якщо не всі, то більшість працівників. "Не жалкуєте, що розлучатися доводиться? – «Він же тепер батьків матиме», - відказують мені на запитання.
Допоки мама ще в дорозі, хлопченя лежить собі в ліжечку, перегородки якого нагадують грати - грати самотності. Від бильця до бильця натягнуті брязкальця. Час від часу він торкає їх рукою, а потім шукає довкола когось, щоб поплакатись, не знайшовши нікого знов повертається до іграшки.
Переступивши поріг палати, мама швидко кинулась до свого дитяти. "Я вже й забула, як то робиться, але нехай, я сама буду, це ж мій хлопчик», - приказувала вона вправно пеленаючи його в теплі речі. «Ми коли приїхали і побачили його, то одразу сказали, що він наш. Хоч нам і хотілось дівчинку, не змогли ми минути нашого Сашка». Збираючись, мама весь час розмовляла з ним погойдуючи на руках. Хлопченя дивилось на всіх здивовано і досить серйозно. Не було-не було нікого, а тут набігло стільки людей і всі до нього. Все дивляться, говорять, спалахами фотоапаратів блимають. Мама притисла його до себе своє маленьке щастя.
- А скільки ви дітей маєте?
- Разом з Сашком, - п’ятеро. Як каже мій чоловік, хтось багатіє грошима, а ми дітьми.
- Плануєте ще дітей брати?
- Звичайно ж.
В ході розмови ми з'ясували, що родина може мати не більше 5 прийомних дітей. «О, то нам ще двох можна», - посміхнулася жінка, - «а взагалі сткільки Бог дасть, стільки й буде».
Знайти сім'ю Сашку допомагала служба у справах дітей. Людмила Копач та Лариса Хомильова разом Марією Кирилюк урочисто підписали документи на передачу дитинки у прийомну родину.
Лариса Сергіївна, начальник служби у справах дітей, розповіла, що сьогодні ситуація змінюється на краще, адже більшість дітей перебуває не в дитячих будинках, а у родинах. Вони отримують ласку, тепло, любов. «Такими родинами потрібно пишатися, взяти одну дитину в родину це подвиг, а ті люди, які беруть двох-трьох дітей, ті взагалі герої».
Що таке дитяче щастя? Мама, родина, любов. Так просто і водночас так складно. Сьогодні Сашку усміхнулася доля, а він усміхнувся їй, однією зі своїх перших усмішок і притиснувся до Мами, не тої, задокументованої, а справжньої – ніжної та теплої.
Тоня ТУМАНОВА
«ТС»

_________________
В любимом человеке нравятся даже недостатки,
а в нелюбимом раздражают даже достоинства
(Омар Хайям)

	Незалежна писал(а):
	Люди вмовляли «мамуню», яка знаходилась там разом з дитиною, піти додому, але вона того не чула, або не хотіла чути.

расстрел через повешение, чтобы не портила воздух и гены человечеству.

_________________
Born stupid? Try again!

| Зарегистрирован: 22.08.2008 Сообщения: 110

так.
життя складне.
так звана демократія навіть у цьому.