Форум Бориспільців

| Зарегистрирован: 22.08.2008 Сообщения: 110

На те він і всесвітній, щоб і в свято говорити про буденні проблеми,
або Чому затримується передплатна кампанія
У поштовому центрі зв’язку № 3 робочий день починається о п’ятій ранку. Точніше, не в самому центральному приміщенні, а в сортувальному цеху. Сюди, у двір центру, приїжджає великий автомобіль і привозить гори газет і журналів, листів й листівок, посилок й бандеролей. Близько ста тисяч примірників різних типів, товщини й важливості переносять працівники у сортувальню і там кожен лист відправляють у свій пункт призначення. Майже два роки минуло від об’єднання Баришівського і Бориспільського поштових відділень. Роботи додалося, а отже й працювати стало важче. «Поштові відділення свого району вже знаєш від столу до підлоги, а тоді потрібно було налагодити й узгодити роботу ще у 27 відділеннях зв’язку Баришівського району. Ускладнилась робота при отриманні пошти, адже тепер у нашому відділенні майже в два рази збільшилася доставка», — з цього й почали розмову з Катериною Іванівною Момот, начальником поштового центру зв’язку №3.
Далі мова зайшла про передплату. Хоча минули вже всі терміни, а передплатну кампанію ще не оголошено. Зазвичай, зазначила Катерина Іванівна, вона починається в першій декаді вересня, але на 2009 рік «Укрпошта» затримала початок передплати і показує лист від обласної дирекції «Укрпошти», який я уважно прочитала.
«Це пов'язано з тим, що досі не було узгоджено питання перегляду тарифів на передплату та доставку періодичних друкованих видань у відповідність до фактичної собівартості надання даних послуг», — пояснює директор Київської обласної дирекції УДППЗ "Укрпошта" М.І. Лісовенко.
Також на наступний рік будуть переглянуті тарифи, за якими пошта обслуговує своїх клієнтів. Вже офіційно повідомили, що вони зростуть на 27 відсотків. Микола Іванович так пояснює такий перегляд тарифів: «Укрпошта» виконує визначений обсяг робіт з приймання передплати, оброблення замовлень, сортування видань, їх перевезення та доставки безпосередньо до передплатника. Проте це — не єдина компанія, що здійснює передплату. На території України активно працюють 135 підприємств різних форм власності. При цьому, тарифи на надання цих послуг для державних підприємств є регульованими, а інші суб'єкти господарювання встановлюють їх самостійно. До того ж, недержавні структури доставляють пресу тільки в містах, причому найбільших, бо села в економічному аспекті нікого не цікавлять. При цьому, передплатні ціни на періодичні видання УДППЗ "Укрпошта" порівняно з іншими розповсюджувачами нижчі майже у 9 разів (аудиторський висновок Головного контрольно-ревізійного управління України). Протягом 2002-2007 років послуги з розповсюдження вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою надавалися підприємствами зв'язку за тарифами, розрахованими на основі фактичних витрат 2000 року без урахування рентабельності. У результаті склався значний розрив (майже в 2 рази) між встановленими тарифами та собівартістю надання даних послуг, що підтверджено контролюючими органами. Крім цього, Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" установлено, що тариф не може бути більшим за 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника видання. Як наслідок, Укрпошта змушена виконувати норми законодавства і доставляти періодику за обмеженими, збитковими для неї тарифами».
Та, на жаль, навіть нові запропоновані тарифи на послуги зв'язку тільки на 80 відсотків покриватимуть собівартість надання підприємствами зв'язку послуг з приймання та на 91 відсоток — собівартість доставки періодичних друкованих видань за передплатою у І півріччі 2008 році. Отже, для пошти ця послуга збиткова. Поруч з цим, утримання поштової мережі є досить складним і проблемним завданням. Ми маємо забезпечити безперебійну діяльність розгалуженої поштової мережі, особливо у сільській місцевості. Хочу наголосити, що, зважаючи на невеликі обсяги послуг та фактично занижену вартість їх надання, отриманих доходів катастрофічне не вистачає для забезпечення повноцінного функціонування сільських поштових відділень. Відтак потерпають не лише працівники пошти, але й споживачі. Крім того, брак коштів не дає змоги оновлювати сільські поштові об'єкти, обладнувати їх сучасною технікою, створювати належні умови праці для персоналу.
За будь-яких погодних умов листоношам доводиться долати десятки кілометрів, щоб доставити лист, газету, пенсію чи грошову допомогу. Листоноша повинен знати свій район, де саме розміщені в кожному дворі поштові скриньки. Оскільки штат не укомплектований, через плинність кадрів у місті й наближених до столиці селах немає листонош. Їхня робота найважча у відділенні, але гідну заробітну плату вони не отримують. Незважаючи ні на що, пошта повинна дійти до свого передплатника.
«Ми визнаємо, що в нашій роботі є певні недоліки, але не можна не визнавати й того, що «Укрпошта» працює в реальних економічних умовах, тому треба відділяти те, що ми можемо виправити власними силами, від того, що від нас не залежить. Як можна вимагати високої якості роботи від колективу, де з об'єктивних причин дуже висока плинність кадрів, а тому постійний недокомплект штату у відділеннях поштового зв'язку. Кваліфіковані, віддані своїй справі працівники, змушені звільнятися, бо зарплата в «Укрпошті» є неконкурентоспроможною, а вимоги до результатів роботи дуже високі. Звільняються листоноші і оператори, а ті, що залишаються, а також ті, що влаштовуються, і яких треба ще й навчити, змушені працювати в умовах значного фізичного і психологічного навантаження, адже клієнтів необхідно обслуговувати швидко та якісно. Але ж за високу якість треба й платити відповідно. «Укрпошта» усвідомлює свою відповідальність перед людьми і державою за надання послуг високої якості. Наше завдання — щоденно дбати про всебічне задоволення потреб споживачів у якісних сучасних послугах поштового зв'язку. Адже популярність багатьох видань серед населення нерідко залежить від поштовиків, які працюють на збільшення тиражів», — з такими думками директора обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» важко не погодитися. Як і зі словами голови Національної спілки журналістів Ігоря Лубченка, який зазначив, що в разі підвищення тарифів друковані ЗМІ зазнають великих втрат і опиняться на межі виживання.
До речі, професійним святом бориспільські поштарі вважають все ж таки день працівників зв’язку. «Він рідніший, адже визнаний державним святом», — кажуть вони. Хоча Всесвітній день пошти також не проходить повз: вітання, посмішки, квіти працівникам відділення зв’язку гарантовані. «Коли я вітаю листонош з професійним святом, завжди бажаю їм гарних доріг!» — розповідає К.І. Момот. В їх роботі це чи не найголовніше, адже у будь-яку погоду вони виходять на роботу, міряючи кроками вулиці міста і сіл району від будинку до будинку, щоб передати вісточку, на яку тут очікують.
Наталія БУБЛИК,
«ТС