Только для тех, кому интересна судьба единого налога для юр. лиц выкладываю объёмную интересную статейку.
Проект Податкового кодексу. Спрощена система оподаткування юридичних осіб ..............
Концептуальними положеннями, що регулюють спрощену систему оподаткування в частині її застосування суб'єктами малого підприємництва – юридичними особами у проекті Податкового кодексу, є:
залучення до об'єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб усіх доходів, що отримуються такими особами, а не лише виручки від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг), оскільки на сьогодні чітко не визначено об'єкт оподаткування за спрощеною системою, що призводить до зловживань та створення тіньових схем ухилення від оподаткування;
обмеження сфери застосування спрощеної системи оподаткування для представників малого бізнесу, які здійснюють види діяльності, що можуть бути віднесені до високорентабельних, або таких, які не потребують будь-яких капітальних вкладень та матеріальних витрат при виробництві продукції, що реалізується споживачам (тобто доходи від цих видів діяльності є переважно пасивними, тому не повинні стимулюватися шляхом оподаткування єдиним податком);
чітке визначення кола платників єдиного податку;
зміна переліку податків і зборів (обов'язкових платежів), які входять до складу єдиного податку, зокрема вилучення з його складу збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, орендної плати за земельні ділянки, земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються для ведення підприємницької діяльності та внесків до державних цільових фондів;
запровадження податкових канікул та зменшення податкового тиску на малий бізнес;
встановлення відповідальності за перевищення граничної межі показників діяльності, здійснення заборонених видів діяльності та видів розрахунків. Обсяги таких операцій у юридичних осіб оподатковуватимуться за подвійною ставкою єдиного податку, а у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, встановлених цим Кодексом, платник податку зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного кварталу. Крім того, такий платник втрачає право сплачувати податки за спрощеною системою оподаткування протягом наступного календарного року.
.................
Зокрема, з метою унеможливлення використання спрощеної системи оподаткування у схемах мінімізації до переліку видів діяльності, на які згідно з проектом Податкового кодексу вона не поширюватиметься, включено такі нові види економічної діяльності, як роздрібна торгівля через мережу Інтернет, послуги у сфері телекомунікацій відповідно до Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-IV «Про телекомунікації», діяльність у сфері інформатизації.
Відсутність державного регулювання у сфері електронної діяльності, зокрема щодо оподаткування у цій сфері, призводить до отримання суб'єктами господарювання неконтрольованих доходів та сплати мізерних сум податків.
Зазначені види діяльності мають низький рівень витрат, тому не потребують застосування економічного стимулювання, одним із яких є спрощена система оподаткування зі сплатою єдиного податку.
Отже, встановлення обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування для продажу товарів через Інтернет, як і інших вищезазначених видів діяльності, спрямовано на усунення недоліків у оподаткуванні в сфері електронної економічної (господарської) діяльності.
Крім того, спрощена система оподаткування
не поширюватиметься на представників малого бізнесу, які здійснюють види діяльності, віднесені до високорентабельних видів економічної діяльності: допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування, діяльність, пов'язана з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, діяльність у сфері продажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, діяльність з надання в оренду земельних ділянок, житлових та нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі, виробництво підакцизних товарів тощо.
У суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у цих сферах, відсутні об'єктивні причини для застосування спрощеної системи оподаткування. Такі суб'єкти використовують спрощену систему оподаткування не через недостатність коштів для розвитку своєї діяльності та відсутність навичок ведення обліку і досвіду щодо подачі податкової звітності, а з метою мінімізації податків. При цьому при здійсненні таких видів діяльності, як правило, не йдеться про створення значної кількості робочих місць, а отже, про суттєве вирішення проблеми зайнятості.
Окремо зупинимося на діяльності з проведення розслідувань та забезпечення безпеки, на яку також встановлено обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування.
За даними МВС України, дві третини приватних охоронних структур працюють за спрощеною системою оподаткування.
Таким чином, створено нерівні умови здійснення господарської діяльності в частині ціноутворення на охоронні послуги порівняно із суб'єктами загальної системи оподаткування.
Зазначені преференції використовуються приватними охоронними структурами переважно з метою мінімізації оподаткування, внаслідок чого державний та місцеві бюджети, а також Пенсійний та інші державні соціальні фонди недоотримують значних сум коштів.
Враховуючи зазначене, з метою запобігання втрат бюджету діяльність з проведення розслідувань та забезпечення безпеки (у тому числі охоронну діяльність) включено до переліку видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування.
Згідно з проектом Податкового кодексу спрощену
систему оподаткування зі сплатою єдиного податку можуть застосовувати юридичні особи, в яких протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, середньооблікова кількість працівників сукупно
не перевищує 50 осіб та обсяг доходу не перевищує 2 млн. грн., за виключенням тих суб'єктів господарювання, що займаються видами діяльності, які є високорентабельними або доходи від яких є переважно пасивними.
Об'єктом оподаткування є дохід платника єдиного податку, зменшений на суми, що надійшли у звітному періоді, джерела надходження яких наведено в окремому переліку (кошти цільового призначення, суми кредитів, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, кошти, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку тощо).
Для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюються ставки єдиного податку у розмірі:
3 % від бази оподаткування у разі сплати податку на додану вартість згідно з розділом V цього Кодексу;
5 % від бази оподаткування у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Платники податку звільняються від сплати:
податку на прибуток підприємств;
податку на додану вартість з операцій з постачання товарів і послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, крім юридичних осіб, які обрали ставку 3 % від бази оподаткування;
збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
земельного податку, крім податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності (на період з 01.01.2011 р. до 31.12.2015 р.);
збору за спеціальне використання води (на період з 01.01.2011 р. до 31.12.2015 р.).
Інші податки і збори (обов'язкові платежі) сплачуються такими платниками в порядку і розмірах, установлених відповідними розділами цього Кодексу, тобто на загальних підставах.
Крім того, з метою врегулювання порядку сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування суб'єктами малого підприємництва з переліку обов'язкових платежів, що заміняються єдиним податком, вилучено страхові внески та передбачено їх сплату суб'єктами малого підприємництва на загальних засадах.
Зазначена норма грунтується на тому, що відповідно до законів про загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які становлять систему оподаткування, тобто на ці внески не поширюється податкове законодавство.
З метою зменшення податкового навантаження на малий бізнес проектом Податкового кодексу також передбачено запровадження податкових канікул для малого бізнесу, а саме, на період з 01.01.2011 р. до 31.12.2015 р. для юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність виключно з надання послуг та обсяг доходу яких протягом календарного року у разі підтвердження статусу платника податку не перевищує 300000 грн., установлюється нульова ставка податку.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку є календарний квартал.
Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів платники податку ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій. Юридичні особи проводять бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.
Нововведенням для «спрощенців» є те, що за результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду платники податку подають до органу державної податкової служби не розрахунок, як було раніше, а декларацію суб'єкта малого підприємництва – платника податку.
Термін подання податкової звітності за нових умов також буде змінено та приведено у відповідність із строком, встановленим для квартального податкового (звітного) періоду.
Свідоцтво платника єдиного податку видаватиметься, як і раніше, на календарний рік та після закінчення терміну дії підлягатиме поверненню до органу державної податкової служби, що його видав.
Зоя Ворона
Головний державний податковий ревізор-інспектор
організаційно-методологічного відділу Департаменту
адміністрування податку на прибуток та інших податків
і зборів (обов'язкових платежів) ДПА України
«Вісник податкової служби України», липень 2010 р., № 28 (600), с. 8 (
www.visnuk.com.ua)
