Політичні аксіоми щодо українських Майданно-Кримських подій 2013-14 г.г. 1/. Президент Янукович за весь час свого правління - як глава держави - не забезпечив створення і практичного виконання відповідними держструктурами законодавчих актів, що дозволяють запобігти і конституційно-своєчасно присікти дії зловмисників по захопленню будівель і міських територій із створенням реальної небезпеки життям громадян.
2/. Президент Янукович особисто не проявив твердості при вжитті заходів по стабілізації положення в Державі, а потім боязко і підло залишив країну в найважчу годину для усього народу і своїх прибічників, чим безмірно ускладнив положення в країні і фактично своєю втечею створив рецидив руйнування територіальної цілісності Української Держави.
3/. Президент Янукович усунений від влади насильницьким шляхом. Такий шлях зміщення президента доки не передбачений чинним законодавством і Конституцією України і не має прецеденту у сучасному розвиненому демократичному світі.
4/. Але Росія - при всім тім - прАва втручатися у внутрішні справи України - НЕ МАЄ. Демонстраційно-силові дії Росії по відношенню до України в Криму і в пограничних зонах - ОДНОЗНАЧНО суперечать Міжнародному праву.
5/. Принаймні, з грудня 2013 року в подіях на Україні, окрім сил (№ 1) колишньої опозиції /нині - центральної і частково, на місцях, - Влади/ і сил (№ 2) регіоналів /нині, з втечею Януковича - доки не зрозуміло хто!/, бере участь (№ 3, 4…) ТРЕТЯ, поки типу офіційно не визнана і "непізнана" СИЛА /сили!!!/. Ці сили - можливо спецслужби - можуть бути як внутрішніми так і зовнішніми. Їх головне завдання внести хаос на території Української Держави, поглибити політичну нестабільність.
6/. Безпідставна /по Міжнародному Праву/ військова присутність російських військ в Криму розв'язала руки ТРЕТІМ СИЛАМ і значно погіршило політичну стабільність не лише в Криму, але і в східних регіонах України.
Пан Путін має, певне, цілком законне прагнення увічнити своє ім'я в історії Росії і світової історії. Але чи можна це досягти не порушуючи міжнародне право і суверенітет України?
7/. Якщо вважати, що президент України усунений від влади не конституційно, то і колишня влада Криму зміщена не конституційно, а це означає, що Росія веде непослідовну політику, підтримуючи "конституційного" Януковича і ОДНОЧАСНО однозначно не "конституційну" владу Криму. Президент Путін поступає так, як йому зручніше і особисто вигідніше.
Пан Путін хоче очевидно залишити ЯСКРАВИЙ ТА НЕ ЗАБУТНІЙ НАРОДАМИ слід в історії Росії, як останній правитель, що розширив Російську державу /шляхом НЕЗАКОННОГО приєднання Криму/.
8/. Цікаво було б припустити дії Росії, якби Японія безпосередньо на Сахаліні зі зброєю в руках ЗАБЕЗПЕЧУВАЛА проведення референдуму про приєднання острова до Японії.
9/. Пан Путін заздалегідь вирахував позитивний для Росії результат референдуму в Криму, проведений ПІД ДУЛАМИ РОСІЙСЬКИХ АВТОМАТІВ!
А, визнали б громадяни Росії легітимними результати подібних референдумів, під дулами ЧУЖИХ автоматів, по виходу із складу Росії, наприклад, в Чечні або на Сахаліні?
10/.
Що б, хто не говорив, але ПЕРВОРПИЧИНА втрати Україною Криму є "Еромайдан13-14". А далі спонукав втрату Криму своєю втечею Янукович, а виконав - Путін.11/
.Ті, хто в інтернеті, чи ще де, - вільно або мимоволі, по дурості, випадково або навіть просто по недоумству - підтримували Евромайдан- 2, теж апріорі є співучасниками /одними з винуватців!/ втрати Криму Україною.